Бубнівська футбольна команда серйозно заявила про себе у 2015 році, хоч і існувала багато років до цього.
Представник футбольної команди Сергій Костюкевич поспілкувався із журналісткою Район.Локачі та розповів про те, як футболістам вдалося вибороти три кубки протягом останнього року.
Сергію – 25, захоплювався футболом ще з дитинства, і хоч він не пам'ятає Андрія Шевченка в «Динамо» часів Лобановського, але полюбив його гру саме в Мілані.
Раніше хлопець і сам грав за Бубнівську команду, а зараз – допомагає організацією, Сергій є представником команди, організовує проведення матчу, судить та їздить на збори представників.
Сергій Костюкевич та Олександр Чабан тоді вирішили заявити про команду на Чемпіонаті Локачинського району, де у сезоні було дев’ять суперників.
Як розповідає футболіст, у той час хлопцям, яким лише по 14 – 16 років, було важко змагатися на полі зі вже зіграними командами, такими як: «ФК Надія» Хорів, «ФК Турія» Затурці, а перший сезон для команди завершився лише невдачами.
«Старалися та билися на полі до кінця, першу перемогу вибороли у другому колі, на власному полі та при рідних уболівальниках. Першу перемогу здобули лише у 16 турі над командою «ФК Кисилин» з рахунком 2:1», – розповідає Сергій.
У наступному ж матчі команда перемогла «ФК ЛК Локачі» з рахунком 3:2, а вирішальний гол забив тоді ще 16-річний Вадим Нидбало, який зараз захищає команду на воротах.
Для бубнівців ці дві перемоги стали єдиними у тому сезоні, і як наслідок, хлопці посіли останнє місце на Чемпіонаті.
Перші успіхи наздогнали їх лише у 2018 році, тоді вони зайняли третє місце у розіграші Чемпіонату, а вже у 2019 – їм вдалося повторити успіх минулого сезону, адже команда здобула бронзові медалі, а паралельно стала призером кубку пам’яті Бугайчука.
Під час сезону 2019 – 2020 років, що стартував восени, команда впевнено завершила перше коло на другому місці.
«У півфіналі кубку пам’яті Бугайчука нас засуджують. Наші принципи не зійшлися з головою Федерації Футболу Локачинського району Віктором Гошієм. Прийняли рішення знятися з розіграшу. Чи є якась образа? Та ні, ми прекрасно спілкуємось з головою федерації, йому бажаємо успіху у всіх починаннях, але наші дороги поки розійшлись», – розповідає Сергій.
Тоді бубнівські футболісти вирішили спробувати власні сили на Горохівщині, і після перемовин з місцевою головою Федерації Футболу Галиною Прик, команда стала грати у їхньому районі.
Першим турніром, у якому хлопці взяли участь, став Чемпіонат Горохівського району з футзалу. Тоді команда стала володарем кубку серед команд третьої ліги.
Наступним турніром під егідою ФФГ став Чемпіонат Горохівського району з футболу серед команд третьої групи. Тоді їм вдалося перемогти в одинадцяти матчах, у двох – нічия, в одному – поразка, цього вистачило аби стати чемпіоном третьої групи.
Одразу після Чемпіонату, проводять кубок Федерації між командами другої та третьої групи. У фіналі команда перемагає чемпіона другої групи «ФК Блудів» Мирне та стає володарем кубка Федерації.
Команді, яка у 2016 програвала усім, вдалося вибороти три кубки за рік.
Фінансування команди по суті не існує і хлопці часто справляються власними силами, але час від часу їм протягують руку допомоги.
Господарство «Волинь-Нова» та її керівники допомагали команді придбати необхідний інвентар, футбольну форму, тощо. Адже підприємство входить в ГК «ВІЛІЯ», у компанії існує допомога місцевим громадам. Щороку виділяють кошти на розвиток і актив села, з них же, і сільській команді.
А щодо виїздів на змагання, то дорогу футболісти завжди оплачують самі.
Пропонуємо вам ближче познайомитися з гравцями:
«Його голи, не одному голкіперу будуть снитись», – каже Сергій про колегу.
«Центр поля без Сашка, як футбольна гра без воріт, вона неможлива», – з усмішкою каже Сергій Костюкевич.
«Хочу згадати Андрія Граділя, Владислава Біліча та Павла Мелесика, які хоч і мало грали, бо в кого травми, хто тільки повернувся з армії, але команда на вас розраховує», – розповідає представник футбольної команди.
Сергій розповідає, що команда мріє про реконструкцію стадіону, аби поле стало ширшим.
Команда продовжуватиме грати у Чемпіонаті Горохівського району, тепер вже, як учасники другої групи, а у планах – заявитися на Обласні аматорські турніри з футзалу наступного сезону.
«Сільський футбол, закохує своєю непередбачуваністю. Сьогодні ти студент, звичайний роботяга на заводі, а у неділю – захищаєш своє село. Стаєш кумиром дітлахів, які приходять дивитись футбол», – розповідає Сергій.
Каже, що майбутнє у сільського футболу однозначно є, а все залежить лише від бажання.
«Бажання відкинути всі справи, посиденьки з друзями в барі напередодні, та у саму неділю. Бажання і тільки бажання. З часом прийде стабільність, можуть бути невдачі, але не потрібно зупинятись. Ставайте активними мешканцями сіл, займайтеся спортом, формуйте футбольні команди у власних селах, допомагайте їм розвиватися», – підсумовує Сергій Костюкевич.
Ірина ВЕТЛЯНЧУК