Олімпійський баБах. Як і чому МОК повертає росію у спорт

Росіяни знищили в Україні десятки спортивних об'єктів, на війні загинуло 220 професійних спортсменів. Але повернення росіян в міжнародний спорт цілком ймовірне. За півтора року до літніх Олімпійських ігор у Парижі МОК назвав умови повернення у великий спорт представників країни, яка без причини напала на сусідку.

Міжнародний олімпійський комітет пропонує пустити на ОІ-2024 тільки тих, хто не підтримав війну в Україні.

З небуття на п'єдестал?

Наразі більшість міжнародних спортивних федерацій відсторонили росію та білорусь від участі в турнірах (хоча у федерації боксу і тенісу відновили обидві країни у правах). У 2023 році відбудеться значна частина кваліфікації на Олімпійські та Паралімпійські ігри у Парижі. Наразі спортсмени з цих країн не можуть взяти у ній участь. Вони пропустили зимову Паралімпіаду-2022 у Пекіні. На Олімпійських іграх, які відбулися до повномасштабного вторгнення росіяни виступали під нейтральним прапором – через дискваліфікацію, пов'язану з допінгом.

І ось 26 січня на засіданні виконавчої ради МОК розглянули ухвалену у грудні пропозицію Олімпійського саміту переглянути рекомендації про відсторонення росіян та білорусів.

9 грудня учасники саміту водночас продовжили рекомендації МОК по відстороненню російських та білоруських спортсменів і обговорили їхнє можливе повернення. На саміті вирішили, що бан спортсменів з рф та рб суперечить місії «обʼєднати світ у мирних змаганнях» і забороняє спортсменам змагатися лише через їхній паспорт.

Частина членів МОК запропонувала дозволити росіянам та білорусам брати участь у змаганнях, що проходять в Азії, зберігаючи санкції в інших країнах.

Позитив рішення МОК 26 січня – заборона проводити в росії та білорусі міжнародні змагання з олімпійських видів спорту і запобігання появі на них національної символіки цих двох країн (йдеться про усю локацію таких змагань, зокрема про трибуни). Крім того, жоден політик із росії та білорусі не може бути запрошений на міжнародні змагання.

Крім пряника, вдарив і батіг: на противагу заяві Зеленського про те, що росіян не повинно бути на Олімпіаді в Парижі у заяві МОК сказано про «повагу права УСІХ атлетів не бути дискримінованими». МОК наголосив, що уряди країн не повинні вирішувати, хто з атлетів може брати участь у змаганнях, а хто ні.

Ще раз пролунало й таке: «Нікому з атлетів не можна забороняти змагатись, відштовхуючись від їхнього паспорта».

Виконавча рада МОК назвала дві можливі умови участі росіян та білорусів у змаганнях:

1. Вони змагатимуться як нейтральні спортсмени.
2. На Олімпіаду візьмуть тільки тих росіян та білорусів, хто підтримує “мирну місію МОК”, не порушує антидопінговий кодекс та не підтримує війну в Україні. При цьому кожного спортсмена обіцяють перевірити індивідуально на відповідність до цих положень. Процедуру вочевидь розроблять згодом.

Остаточного рішення МОК про повернення росіян та білорусів у міжнародний спорт поки немає, фінальні рішення будуть за міжнародними федераціями. Але осад залишився.

І знову німець

Чи були ці рішення несподіваними? Навряд чи. Упродовж всього 2022 року президент Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах (нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня від Петра Порошенка і IV ступеня від Володимира Зеленського) наголошував на необхідності повернення до спорту росіян, які не підтримують війну в Україні. Він декілька разів заявляв, що дозвіл потрібно дати усім спортсменам, які дистанціювалися від війни.

У листопаді Бах закликав світових лідерів на саміті G20 відмовитися від усунення спортсменів із рф через агресію проти України. Тоді він разом із головою ФІФА Джованні Інфантіно пропонував перемир’я на час ЧС з футболу у Катарі, чим роздратував українців. Мовляв, а після мундіалю вбивати нас і пускати ракети вже можна?

Рішення МОК підсилила особиста заява Баха. У кулуарах чемпіонату світу із санного спорту в Обергофі він підтвердив, що принципово виступив за повернення російських спортсменів у світовий спорт. Мовляв, відсторонювати спортсменів від участі у змаганнях через їхній паспорт «не відповідає цінностям і місії Олімпійської хартії».

У кінці своїх промов Томас Бах часто говорить «Дайте миру шанс» – це відоме пацифістське гасло 1960-70-х. Власне, на ці роки припали юність і розквіт спортивної кар’єри нинішнього голови МОК. У минулому Бах – фехтувальник на рапірах, олімпійський чемпіон 1976 року в командній першості. У 1977 році збірна ФРН з Бахом у складі перемогла і на чемпіонаті світу.

Українські фехтувальники вправляються у розбитому залі

Збірна Західної Німеччини була одним із потенційних фаворитів турніру рапіристів і на Олімпійських іграх 1980 року в Москві, але тоді ФРН підтримала бойкот Олімпіади 1980 року і не надіслала до Москви свою делегацію. Можливо, «пунктик» про бойкот, який не дозволив стати ще раз олімпійським чемпіоном, у Баха відтоді зберігся...

Кар’єру у МОК Бах зробив також карколомну. У 1991 році у віці 37 років Баха обрали членом МОК. До того, як змінити Жака Рогге 10 вересня 2013 року він очолював апеляційний комітет Спортивного арбітражного суду, був віце-президентом МОК. У Німеччині Бах провів важливу реформу спорту: об'єднав Німецький спортивний союз та Національний олімпійський комітет. Відтоді Олімпійська спортивна конфедерація Німеччини поєднує функції мінспорту та НОК. У її склад увійшли 90 тис. спортклубів із 27 млн членів (це третини населення Німеччини).

У березні 2021 року Баха тріумфально переобрали на посаду президента МОК на 4-річний термін. Альтернативного кандидата не було, проти проголосував тільки один член МОК. Цю обставину – тверду підтримку Баха всередині МОК – треба враховувати й нині, коли притомні спортсмени і країни вимагають подальшого бану московитів і білорусів.

Фактично Ігри 2024 року у Парижі стануть для Баха «лебединою піснею» – навесні 2025 року його чотирирічний термін на посаді очільника МОК закінчується.

Уперше гасло «дати миру шанс» Бах творчо змінив на «дайте росії шанс» у 2016 році. Тоді світ був шокований допінговим скандалом на зимових Іграх у Сочі (пригадаймо, як ФСБ заповнювало замість російських спортсменів пробірки для допінг-проб).

Але попри думку частини світової спортивної громадськості щодо необхідності усунення всієї російської збірної від участі в Олімпійських Іграх-2016 за результатами доповіді Макларена, виконком МОК під головуванням Баха ухвалив компромісне рішення – їх туди пустили під нейтральним прапором.

Тоді у статті «Русофіл і корупціонер – усе як любить путін» впливове німецьке видання «Die Zeit» висловило думку про тісні неформальні стосунки Баха з президентом рф.

А Баха видання назвало «оплачуваним російським спортивним послом». Bild зазначив, що навіть після оголошення результатів розслідування про масове застосування допінгу російськими спортсменами Бах продовжував підтримувати росію, стверджуючи, що МОК «мав позитивний досвід» співпраці з росією та Путіним.

Дворазова олімпійська чемпіонка Єлєна Ісінбаєва назвала Баха «сильною людиною, яка допустила росію в Ріо».

Якщо нас не почують, буде бойкот

Крок МОК назустріч росіянам та білорусам спричинив бурю емоцій і погроз бойкоту Ігор в Парижі. Війна в Україні повертає спорт у часи «холодної війни» і бойкотів московської Олімпіади через вторгнення в Афганістан та відповіді соцтабору у 1984 році в Лос-Анжелесі. У ці дні йдеться про остаточне розвінчання твердження, що спорт поза політикою. 

Представники України переконують МОК, що це твердження далеко не універсальне і його не можна застосувати, коли росія веде криваву війну проти України. 

Президент України після демаршу опублікував фотографії українських спортсменів, які тренуються у зруйнованих війною будівлях. Зеленський логічно обґрунтовує позицію України: «Спочатку раша забирається геть з України, після цього можна говорити про олімпійські цінності».

Розчарований заявами Баха Зеленський нагадав, що не раз спілкувався з ним, але «так і не почув, як він збирається захищати спорт від пропаганди війни». Він запросив главу МОК у Бахмут, щоб на власні очі переконатися, що нейтральності не існує. Президент вирішив залучити в гру й господаря ОІ-2024 Еммануеля Макрона – написав йому окремого листа. 

Заяви українських урядовців були вкрай жорсткими. 

Очільник МЗС Дмитро Кулеба нагадав, що росія завоювала 71 медаль на Олімпіаді в Токіо у 2020 році. 

«45 з них виграли спортсмени, які також є членами Центрального спортивного клубу російської армії – армії, яка чинить безчинства, вбиває, ґвалтує, грабує. Ось кого невіглас МОК хоче поставити під білим прапором, їм дозволяючи змагатися», – сказав Кулеба.

Міністр оборони України Олексій Резніков переконує, що улюблені види спорту в росії – це стрілянина по житлових кварталах, метання ракет і пірнання крейсера «москва». 

Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк не стримувався у висловлюваннях.

«МОК – промоутер війни, убивств і руйнувань, який із задоволенням дивиться на те, як рф знищує Україну, а потім пропонує трибуну для реклами геноциду й далі заохочує вбивства.
Очевидно, що ru-гроші, які купують олімпійське лицемірство, не пахнуть українською кров’ю. Так, пане Бах?», – заявив Подоляк.

У країнах Балтії та Польщі розкритикували рішення про участь спортсменів росії та білорусі під нейтральним прапором. Саме про бойкот ішлося у заявах очільників МЗС та спортивних відомств цих країн.

У Києві тим часом промайнула двозначність. Міністр молоді та спорту, а також новоспечений президент НОК України Вадим Гутцайт (як і Бах він колишній фехтувальник), припустив, що якщо Україну не почують, вона бойкотуватиме Париж.

А от профільний комітет Ради у заяві зазначив, що виступає проти бойкоту участі українських спортсменів в ОІ-2024, бо «ставати на шлях бойкоту – це проявити слабкість та віддати міжнародну спортивну трибуну вбивцям, терористам та ґвалтівникам»

На все це у МОК відповіли, що «найрішучіше відкидають наклепницькі заяви, які не можуть служити основою для будь-якої конструктивної дискусії». 

Дуже схоже, що в української дипломатії, спортсменів та ЗМІ на початку року відкрився ще один фронт, розвиток подій на якому буде не таким кривавим, як біля Бахмута чи Кремінної, але не менш важливим у політичному та іміджевому сенсі.

***

Цей матеріал підготовлений у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключно відповідальністю CID Media Group і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

ФОТО Миколи Синельникова, Байрона Сміта,

Сергія Коровайного, Федеріко Квінтана, Марані Рея