«Футбол зараз зовсім не такий, який я собі уявляв», – Кварцяний про «Волинь», карантин і професійне життя

20 Березня 2020, 16:25

3155

Віталій Кварцяний

Віталій Кварцяний, легендарний екстренер «Волині» зізнається, що досі стежить за грою команди й не проти, аби клуб грав у Прем’єр-лізі.

Про сучасний футбол, карантин, ФК «Волинь» і професійне життя Кварцяний розповів у інтерв’ю «Ua Футбол». Тренер згадав яскраві сторінки своєї кар’єри та оцінив перспективи нинішньої луцької команди.

Пропонуємо вашій увазі ТОП-10 думок Віталія Кварцяного.

Усе моє життя пов’язане з грою мільйонів. Відтоді, як я народився і почав ходити (як казав сатирик Аркадій Райкін, «пить, курить и говорить начал одновременно») м'яч став для мене найважливішим предметом. Це маленьке шкіряне диво захопило мене на все життя. І зараз, хоча я й не працюю тренером, але продовжую трудитись у футболі в іншій із величезної кількості ролей, продовжую жити цією грою.
Увесь день – з раннього ранку до пізнього вечора до недавнього часу у мене проходив під знаком футболу, і це мені зовсім не набридало. Відчував себе, наче риба у воді. А от зараз таке враження, що у цієї риби воду забрали і вона може задихнутись.
1989-й рік запам’ятався на все життя. Мені здається, що це був сон! Тоді «Волинь» досягла божевільного результату. Нинішнє покоління може дивуватись: що такого особливого – виграти чемпіонат України у другій лізі? Але то було дійсно неабияке досягнення! На наших домашніх матчах був повний стадіон, навіть зайти на нього було важко! Коли ж по завершенні сезону «Волинь» нагороджували золотими медалями у луцькому кіноконцертному залі «Промінь», то навіть не всім вистачило перепусток та запрошень. А привітати нас тоді прийшли, здається, всі – керівники області, міста, профспілки та інші чиновники високого рангу. Що й казати, незабутні були часи. Це був справжній шедевр життя!
На жаль, є такі люди, котрі деформують і усіляко псують український футбол, за який я переживаю і який дуже люблю. Як і свою рідну Україну. На жаль, футбол зараз зовсім не такий, який я собі уявляв.
Усі проголосували за призупинення чемпіонату. Повторюсь: це було логічне та своєчасне рішення. Всі добре розуміють, що у виборі між інтересами вболівальників та здоров’ям футболістів перевага, безсумнівно, надається другому. Здоров'я людей – понад усе.
Футболісти – народ, який швидко відходить від проблем, а майстерність, як відомо, нікуди не зникає.
Мене вразило те, що у товариських іграх команди віддаються більше, ніж в офіційних матчах. Подивившись кілька поєдинків української Прем'єр-ліги, мені здалося, що наші футболісти грали не так агресивно, як на зборах. А ще мені дуже сподобались польські команди. Вони в контрольних матчах діють агресивно і по-справжньому б’ються.
Загалом «Волинь» була непогано підготовлена до сезону, однак пауза на невизначений термін невідомо яким чином позначиться. Ми не знаємо, коли ця світова проблема закінчиться.
Якщо вдасться погасити епідеміологічну «пожежу» коронавірусу, то поступово футболісти відновлять тренування. У випадку, якщо пауза затягнеться більш, ніж на два тижні, то їхня готовність буде сходити нанівець. Скажу більше: вже після семи-восьми днів вимушеного простою команда із режиму колективної гри випадає.
Я не був би проти, щоб «Волинь» була у Прем'єр-лізі. Адже для нас це дуже важливо. Можливо, не всі критерії, які відповідно до регламенту нині вимагає УАФ від команд УПЛ, ми могли б виконати. Але повірте, у нас є все, щоб бути клубом Прем'єр-ліги не гіршим, ніж «Колос». Втім, не будемо забігати далеко наперед, адже спочатку треба дочекатися епідеміологічної безпеки у нашій країні та світі.