Якщо я чогось хочу, мене важко спинити, – рівненський олімпієць Олег Омельчук
Стрілець Олег Омельчук один із двох спортсменів, які представляли Рівненську область на ХХХІІ літніх Олімпійських іграх. Із Токіо Олег повернувся з бронзовою медаллю.
Але надбанням Омельчука в японському місті стала не тільки нагорода, а й одна річ, потрібна спортсменові для хобі.
– Пригадайте, яка була Ваша перша зброя?
– Перша зброя була малокаліберна – пістолет Марголіна (це вже в тирі). А найперша в дитинстві – рогачка. Ще, приїжджаючи в село, робили луки і з них стріляли.
– Спорт забирає багато часу. Розкажіть, чим займаєтеся на дозвіллі?
– Моє хобі – рибальство. Ще полюбляю збирати гриби й відпочивати на природі. Порибалити любить і мій тренер, тому іноді виїжджаємо з ним разом. Іноді рибалимо з дружиною.
– Ви втекли з Олімпійського селища в магазин. Що купили?
– Я виходив, купив води, солодощів… Ну привіз ще з Токіо рибальську котушку… Якщо я щось захочу, мене важко втримати! Не на довго, але вийшов і купив.
– Яку рибу вже спіймали?
– Ще ніяку. Чекаю похолодання й піду на хижака – щуку, окуня. Думаю, це і буде перша риба.
– Поділіться відчуттями, як це – бути в ролі зірки після Олімпіади?
– Коли повернувся з Токіо, було багато вітань, у тому числі від влади, багато уваги.
Слава – це добре. Але хочеться трохи тиші й відновлення. Мені простіше: візьму вудочку й втечу на рибалку. Природа, пташки співають… Я швидко оговтаюся.
– Чи є щось таке, від чого Ви відмовилися заради спорту?
– Я, чесно кажучи, і не думав, від чого треба відмовитися. Думав, що треба зробити, щоб були кращі результати. Уважаю, що, коли думаєш про позитив, то й результати будуть вищі. Ще скажу, що на недоліках не варто зациклюватися, треба йти вперед.
Читайте також:
Боявся глибини, міг «нагуляти» 10 кілометрів. Невідомі факти про плавця Михайла Романчука