Від поразок до омріяного успіху: історія становлення футболістів з Бубнова

17 Грудня 2020, 09:00
3596

Бубнівська футбольна команда серйозно заявила про себе у 2015 році, хоч і існувала багато років до цього.

Представник футбольної команди Сергій Костюкевич поспілкувався із журналісткою Район.Локачі та розповів про те, як футболістам вдалося вибороти три кубки протягом останнього року.

Сергію – 25, захоплювався футболом ще з дитинства, і хоч він не пам'ятає Андрія Шевченка в «Динамо» часів Лобановського, але полюбив його гру саме в Мілані. 

Раніше хлопець і сам грав за Бубнівську команду, а зараз – допомагає організацією, Сергій є представником команди, організовує проведення матчу, судить та їздить на збори представників.

Історія бубнівських футболістів, або як команда, яка програвала усім, виборола три кубки за рік

Сергій Костюкевич та Олександр Чабан тоді вирішили заявити про команду на Чемпіонаті Локачинського району, де у сезоні було дев’ять суперників.

Як розповідає футболіст, у той час хлопцям, яким лише по 14 – 16 років, було важко змагатися на полі зі вже зіграними командами, такими як: «ФК Надія» Хорів, «ФК Турія» Затурці, а перший сезон для команди завершився лише невдачами.

«Старалися та билися на полі до кінця, першу перемогу вибороли у другому колі, на власному полі та при рідних уболівальниках. Першу перемогу здобули лише у 16 турі над командою «ФК Кисилин» з рахунком 2:1», – розповідає Сергій.

У наступному ж матчі команда перемогла «ФК ЛК Локачі» з рахунком 3:2, а вирішальний гол забив тоді ще 16-річний Вадим Нидбало, який зараз захищає команду на воротах.

Для бубнівців ці дві перемоги стали єдиними у тому сезоні, і як наслідок, хлопці посіли останнє місце на Чемпіонаті.

Перші успіхи наздогнали їх лише у 2018 році, тоді вони зайняли третє місце у розіграші Чемпіонату, а вже у 2019 – їм вдалося повторити успіх минулого сезону, адже команда здобула бронзові медалі, а паралельно стала призером кубку пам’яті Бугайчука.

Під час сезону 2019 – 2020 років, що стартував восени, команда впевнено завершила перше коло на другому місці.

Чому команда закінчила грати у Локачинському районі

«У півфіналі кубку пам’яті  Бугайчука нас засуджують. Наші принципи не зійшлися з головою Федерації Футболу Локачинського району Віктором Гошієм. Прийняли рішення знятися з розіграшу. Чи є якась образа? Та ні, ми прекрасно спілкуємось з головою федерації, йому бажаємо успіху у всіх починаннях, але наші дороги поки розійшлись», – розповідає Сергій.

Тоді бубнівські футболісти вирішили спробувати власні сили на Горохівщині, і після перемовин з місцевою головою Федерації  Футболу Галиною Прик, команда стала грати у їхньому районі.

Першим турніром, у якому хлопці взяли участь, став Чемпіонат Горохівського району з футзалу. Тоді команда стала володарем кубку серед команд третьої  ліги.

Наступним турніром під егідою ФФГ став Чемпіонат Горохівського району з футболу серед команд третьої групи. Тоді їм вдалося перемогти в одинадцяти  матчах, у двох – нічия, в одному – поразка, цього вистачило аби стати чемпіоном третьої групи.

Одразу після Чемпіонату, проводять кубок Федерації між командами другої та третьої групи. У  фіналі команда перемагає чемпіона другої групи «ФК Блудів» Мирне та стає володарем кубка Федерації.

Команді, яка у 2016 програвала усім, вдалося вибороти три кубки за рік.

Фінансування немає, але час від часу протягують руку допомоги

Фінансування команди по суті не існує і хлопці часто справляються власними силами, але час від часу їм протягують руку допомоги.

Господарство «Волинь-Нова» та її керівники допомагали команді придбати необхідний інвентар, футбольну форму, тощо. Адже  підприємство входить в ГК «ВІЛІЯ», у компанії існує допомога місцевим громадам. Щороку виділяють кошти на розвиток  і актив села, з них же, і сільській команді.

А щодо виїздів на змагання, то дорогу футболісти завжди оплачують самі.

З кого складається Бубнівська футбольна команда

Пропонуємо вам ближче познайомитися з гравцями:

  • Вадим Нидбало – за два роки з нападника став голкіпером;
  • Андрій Мелечко – один із лідерів команди, захисник;
  • Іван та Андрій Кондратюки – брати близнюки, які продовжують сімейну футбольну традицію батька Віктора;
  • Орест Барчук – робить усе, аби команда перемогла;
  • Віктор Пилюк – капітан та лідер команди;
  • Микола Карась – став значно сильнішим гравцем у 2020 році;
  • Тарас Панасюк – найкращий бомбардир команди, лідер у грі, веде за собою партнерів в атаку;

 «Його голи, не одному голкіперу будуть снитись», – каже Сергій про колегу.

  • Владислав Барчук – технічний, з гарно поставленим ударом;
  • Юрій Пономарчук – підсилення команди із Коритниці, забивний нападник;
  • Іван Новосад – грав за команду ще у 2013 – 2014 роках. Перевірений боєць на полі;
  • Володимир Киричук  – нападник із сусіднього села Ватин, в команді вже три роки;
  • Олександр Киричук – старший брат Володимира Киричука;

«Центр поля без Сашка, як футбольна гра без воріт, вона неможлива», – з усмішкою каже Сергій Костюкевич.

  • Сергій Ситник – лідер команди на полі та поза полем;
  • Микола та Стас Мелечко, Роман Новосад, Валерій Сумкін – молода надія команди.

«Хочу згадати Андрія Граділя, Владислава Біліча та Павла Мелесика, які хоч і мало грали, бо в кого травми, хто тільки повернувся з армії, але команда на вас розраховує», – розповідає представник футбольної команди.

 

Обласні аматорські турніри з футзалу, або які плани у Бубнівських футболістів

Сергій розповідає, що команда мріє про реконструкцію стадіону, аби поле стало ширшим.

Команда продовжуватиме грати у Чемпіонаті Горохівського району, тепер вже, як учасники другої групи, а у планах – заявитися на Обласні аматорські турніри з футзалу наступного сезону.

Про сільський футбол та його майбутнє

«Сільський футбол, закохує своєю непередбачуваністю. Сьогодні ти студент, звичайний роботяга на заводі, а у неділю – захищаєш своє село. Стаєш кумиром дітлахів, які приходять дивитись футбол», – розповідає Сергій.

Каже, що майбутнє у сільського футболу однозначно є, а все залежить лише від бажання.

«Бажання відкинути всі справи, посиденьки з друзями в барі напередодні, та у саму неділю. Бажання і тільки бажання. З часом прийде стабільність, можуть бути невдачі, але не потрібно зупинятись. Ставайте активними мешканцями сіл, займайтеся спортом, формуйте футбольні команди у власних селах, допомагайте їм розвиватися», – підсумовує Сергій Костюкевич.

Читайте також: Футбол завжди був усередині, – Андрій Тотовицький, гравець УПЛ родом із Рівненщини

Ірина ВЕТЛЯНЧУК  

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024