Шість разів підкорила світ, не бачачи його: історія незрячої шашкістки Інни Добрей
816 
Інна Добрей – шестиразова чемпіонка світу з шашок серед спортсменів з порушенням зору, майстер спорту міжнародного класу та студентка технічної спеціальності. Із кожною новою вершиною вона доводить, що справжній зір не залежить від фізичних обмежень. Її історія – це не лише про спорт, а й про те, як внутрішній світ здатен освітити шлях, навіть коли навколо темрява.
Коли світло стає спогадом
Для більшості людей ранок починається з візуальних образів: сонячного променя на стіні, кольорового сніданку, обличчя близької людини чи образ телефону. Для Інни Добрей світ звузився до звуків, запахів та ледь помітних спалахів світла. Але так було не завжди.
«Я народилася у Чернівцях із вродженою вадою зору. У дитинстві мені зробили операцію в Києві, і вона дала результат. Я бачила, хоч і дуже погано: кольори, яскраві відтінки, могла розрізнити людей, сигнали світлофора. Це був мій світ», – розповідає Інна.
Проте початок боротьби стався у 17 років. Це був період пандемії, коли весь світ перейшов на дистанційне навчання. Для дівчини з критично низьким зором години перед екраном монітора стали надскладними. Навантаження виявилося занадто високим, і одного дня Інна перестала бачити
«Чи страшно було? Це було інакше. Темрява відкрила світ по-новому. Тепер я сприймаю все через дотик, слух і запах. Знаєте, у Києві та Львові є музеї «Третя після опівночі», де зрячі люди на годину занурюються у повну темряву під наглядом незрячих гідів, з деякими я знайома особисто. І я рекомендую прожити такий досвід кожному, бо для мене це не розвага, це моє повсякдення. Я не бачу людей, але я прошу друзів, щоб вони описали їх. І в моїй уяві будується образ, колір волосся, вираз обличчя. Я бачу людей за допомогою описів інших», – розповідає дівчина
Шашкова королева
Найбільший акцент у житті Інни сьогодні – це спорт. Але як можна грати в інтелектуальну гру, де стратегія базується на візуальному аналізі позицій, не бачачи дошки? Саме тут криється її феномен.
«Мій шлях почався у Львівській спеціалізованій школі. Там я вперше познайомилася з шахами. Мій перший тренер теж був незрячим, він навчив мене бачити гру розумом. Я стала чемпіонкою України серед дівчат до 15 років. Але потім з’явилися шашки, і це була любов з першого дотику», – згадує Інна.
Спортивні досягнення Інни Добрей звучать як перелік із книги рекордів: у свої 20 вона вже шестиразова чемпіонка світу серед спортсменів з порушенням зору. Останній світовий турнір – три золоті медалі та одна срібна.
«Багато хто питає: як ти граєш? Насправді у нас є спеціальний інвентар. Ігрова дошка трохи відрізняється на дотик. Це дозволяє мені пальцями відчувати межі поля. Самі шашки теж легко відрізнити, бо білі мають зверху таку невелику випуклість, а чорні гладкі», – розповідає шашкістка
Головна складність у тому, що незрячий гравець не може просто глянути на дошку і миттєво оцінити ситуацію. Тому кожен хід має бути максимально продуманий.
«Зрячі гравці бачать всю картину одразу. Мені ж потрібно постійно обмацувати кожну фігуру, щоб відновити «картинку» в голові. Тому хороша пам’ять у цьому спорті для мене це перевага. Коли я роблю хід, я маю прорахувати не лише свої варіанти, а й уявити, як зміниться тактильний малюнок дошки після відповіді суперника», – міркує Інна.
Наразі дівчина – майстер спорту міжнародного класу. Але її амбіції простягаються далі, вона прагне отримати звання заслуженого майстра спорту України. «Для мене це не просто статус, це підтвердження того, що відсутність зору не є перешкодою», – пояснює Інна Добрей.
Навчання на технічній спеціальності
Спортом життя Інни не обмежується. Наразі вона студентка другого курсу Донецького національного університету імені Василя Стуса у Вінниці за спеціальністю «Комп’ютерні науки».
«Коли я вступала, багато хто дивувався: «Як ти будеш програмувати? Як будеш здавати вищу математику?». Одразу скажу, що це дійсно непросто. Втім, викладачі ставляться з розумінням і усі матеріали, які ми проходили на лекціях, вони публікують на спеціальній платформі. Але попри те, я записую кожну лекцію на диктофон, а потім вдома переслуховую її», – ділиться вона.
Інна працює на звичайному ноутбуці, але зі спеціальним програмним забезпеченням. «У мене стоїть програма, яка озвучує все, що відбувається на екрані. Коли я пишу код, голос у навушниках каже мені кожну букву, кожну дужку, кожну крапку з комою. Звісно, я витрачаю на лабораторну роботу втричі більше часу, ніж мої одногрупники. Втім я маю мрію створювати програми, які будуть допомагати іншим незрячим ставати автономними», – наголошує Інна.
Мрія, що веде вперед
Сьогодні графік Інни розписаний по хвилинах: пари в університеті, тренування з шашок, підготовка до нових чемпіонатів. Вона не скаржиться, бо вважає, що темрява дала їй можливість розвинути інші грані своєї особистості.
«Я хочу бути корисною. Не просто вигравати медалі, а змінювати простір навколо. Хочу, щоб незрячі діти та дорослі розуміли, що можна жити самостійно, можна бути успішним спортсменом, можна вивчати IT. Мій успіх це не про везіння, це про щоденну працю, коли ти робиш у десять разів більше, ніж інші, бо маєш бажання жити своє звичайне життя», – каже Інна.
Вона продовжує пам'ятати кольори, але тепер її світ розфарбований емоціями від перемог, звуками улюбленої музики та тактильним відчуттям шашкових фігур, кожна з яких наближає її до головної мети.
Анастасія Ракоїд
Читайте також:
- Шептицький
Команда Великомостівської громади увійшла до десятки найкращих на обласних змаганнях з шашок
- Спорт
У Луцьку підбили підсумки шашкового сезону 2025 року
- Луцьк
Фінальний акорд року: у Луцьку визначили переможців престижного турніру з шашок
- Спорт
Луцьк: «Біла тура» запрошує всіх охочих займатися шахами та шашками