Волинянка на своє 50-річчя планує забіг із Луцька до Львова

27 Травня 2020, 08:23

1378

Лучанка Тетяна Толкаченко на своє 50-річчя планує пробігтися від Луцька до Львова.

Тетяна Толкаченко має дві освіти – психолога та фізреабілітолога, нині працює у веломагазині, а весь вільний час присвячує спорту. Займається бігом, велоспортом, підкорює скелі, – розповідає «Волинь Post».

«Спортом я займалася ще з дитинства. Мені завжди подобалося бути в русі. Щоправда, закінчилося це все разом зі школою. Велосипед – це була моя мрія дитинства, але тільки в 11 років тато, який, до речі, був військовим, подарував мені мій перший двоколісний транспорт. На довгі роки це став найщасливіший день мого життя. Із закінченням школи і дитинства це не було вже таким доступним. Багато років, поки я там заходила/виходила заміж, дітей родила і ростила, то лише мріяла про це все. Були дуже скрутні і важкі роки, що навіть уявити, що знову сяду у сідло, було складно, натомість мені ледь не щоночі снилося, як я бігаю з картою лісом, як ходжу із рюкзаком горами і катаюся на велосипеді. Думала, що все це лишилося на рівні мрій», – розповідає Тетяна.

Жінка зізнається, що 11 «декретних» років провела в чотирьох стінах. Коли старший син пішов до школи, одну за одною здобула дві освіти, трохи працювала за спеціальністю.

Знову «осідлати» велосипед вдалося після 30 років. 2004 року Тетяна познайомилася з велотуризмом, почала активно займатися, виступати в гонках і здобувати призові місця.

«З 2004 до 2014, як мінімум, я постійно їздила. В цей час один раз ми з компанією провели дуатлон: велосипедно-бігові змагання. От коли між велосипедними дистанціями був біг, то поки я їздила, мій організм забув, як бігати. Дійсно, м’язи, які задіюються для бігу, при катанні на велосипеді трохи слабшають та й бігати мені абсолютно не подобалось. Я не отримувала жодного кайфу, хоч декілька разів за життя і намагалася почати бігати. Тиждень–два і цікавість зникає, а тут і взагалі – некомфортно, важко, але чомусь почала себе змушувати до бігу. Спочатку це було по кілометру, я пригадувала елементарно, як бігати, куди – руку, куди – ногу, просто вчилася заново бігти», – згадує Тетяна Толкаченко.

Допоміг увійти в колію тренер Роман Гаврилюк. Після знайомства з ним Тетяна стала «професійною» бігункою.

Втім, її найдовший забіг – із Луцька до Рівного… на пікнік.

До Рівного лучанка добігла раніше, аніж її друг приїхав на авто, то ще трохи почекала його на в’їзді в місто. Бігла 7,5 годин. Десь по 7 хвилин кілометр.

Тепер в планах – добовий біг до Львова.

«Я зараз цікавлюся в таких досвідчених бігунів, в чому ж вони бігають, аби нігті на ногах не зривало, але кажуть, що тут нічого не зробити, потрібно терпіти. Зараз потрібно підготувати себе, розрахувати всю логістику. Планую десь на свій день народження в листопаді спробувати. Це буде, звісно, короткий день, але раніше, певно, не зможу. До того ж, так символічно», – пояснює пані Тетяна.

Читайте також:

Готувався майже пів року, – волиняни розповів, як пробіг від Луцька до Рівного