Падіння, злети і знущання над українською командою: що сталось з турніром фігуристів на Олімпіаді
105225 
Те, що сталось у змаганнях чоловіків-одиночників у фігурному катанні на Олімпійських іграх в Мілані-Кортіні, — це не класична олімпійська драма, де падають фаворити і на п'єдестал піднімаються ті, від кого очікували куди менше. На п'єдестал піднялись сильні фігуристи. Дійсно ніхто не сумнівався в американцеві, який вперше за довгий час прокатав провально. Але колись це мало статись. Шкода для нього, сталось на Олімпіаді. Прорахувались тренери, психологи та вся інша дотична до цього команда Малініна. Але ж сталось не лише це.
А сталось ще й те, що спортивним функціонерам, які організовували змагання фігуристів, таке враження, що подобається робити людям боляче. Бо ж інакше пояснити те, що відбувалось, важко.
«Нейтральний» військовозобов'язаний російської армії на ковзанах Пьотр Гумєннік завершив коротку програму на 12-му місці, українець Кирило Марсак — на 11-му. Так, неприємно. Але що поробиш. Та організаторів не спинили ті факти, що Гумєннік бере участь у пропагандистських шоу росіян, усипаних санкціями, як олімпійські траси снігом. Батько Гумєнніка — священик російського храму в Санкт-Петербурзі. Якщо він досі править там службу, він може приміром НЕ підтримувати вторгнення Росії в Україну? Ні. На болотах так не буває. І ось цей представник «нейтральної» збірної виходить в одній розминці з українцем Кирилом Марсаком, чий батько боронить Україну в ЗСУ. З українцем Кирилом Марсаком родом з Херсона, який щодня перебуває під російськими обстрілами. З Херсона, де у квітні 2025 року росіяни знищили льодову арену, де виріс як фігурист Кирило Марсак. З Херсона, де продовжують жити рідні Кирила. І він про це каже — він не мовчить. Він про все це розповідає і навіть публічно каже про те, що коротку програму присвячує батькові, який у Війську. Тут не вийде сказати «ой, не знали». Тут скоріше «ой, та нам начхати». Ой, начхати, що і програма Гумєнніка — «Євгєній Онєгін». Ой, начхати, що російські прапори у вболівальників.
Не буває таких випадкових збігів. І цей тиск, помножений на тиск на українську збірну загалом, не міг не відобразитись на дебютантові Олімпіади з України. І він витримав цей тиск. Він почав прокат невдало, але зміг зібратись і зрештою принаймні вирівняв програму, відкатав її вже без ризиків. Більше того, він запевнив: росіянин ніяк на нього не вплинув. Це важлива складова справжнього спортивного характеру.
Що сталось із іншими? Те, що буває у довільній, яка вимагає чотири хвилини катання із кількома складними стрибками. І якщо той самий Шун Сато свій результат поліпшив, а Юма Каґіяма хай і погіршив, але некритично, то італієць Даніель Ґрассл простився з мрією про медаль Олімпіади в рідних стінах, а Адам Сяо Хім Фа, на жаль, просто не здивував: у нього часто бувають такі шалені розриви між ідеальною однією програмою та провальною іншою. Згадати хоча б його провальну коротку на чемпіонаті світу 2024 року, коли він фінішував 19-м, і феєричну довільну, яка дозволила йому завоювати бронзову нагороду. Він цим самим встановив рекорд міжнародних змагань: подібне відіграння позицій не вдавалось нікому.
Ілля Малінін пережив справжню драму, якщо не трагедію. І поки невідомо, як це відіб'ється на його психологічному стані. Хоча у США із подібним працювати вміють, тому віримо, що американський фігурист, який вже вписав себе в історію акселем у 4,5 оберти та довільною програмою з четверних стрибків, зможе провести ще один феєричний олімпійський цикл та вибороти омріяне індивідуальне золото. Командне у нього вже є.
Не знецінюючи біль поразки жодного зі спортсменів, скажу, що той біль, який росіяни завдають українцям, зокрема намагаються завдати Кирилу Марсаку, куди більший за біль провалу Малініна чи Ґрассла. Їм не треба кожного дня списуватись з рідними, щоб дізнатись, чи вижили вони після російських обстрілів. Їхні батьки не захищають країну у Війську і не змушені це робити. В їхніх рідних містах не бомблять льодові арени — так, що вони змушені шукати кращої долі в інших країнах. Але до честі Кирила, він мужньо ці атаки переживає — і вийде переможцем. Повірте багаторічній фанатці фігурного катання, яка навіть за російське лайно колись вболівала. Так, були такі часи. Але ми їх прожили і пережили. Що росіянам не світить.