8 із 20. Наскільки точним був медальний прогноз на Олімпіаду

ХХХІІІ літні Олімпійські ігри в Парижі вже історія. І в літопис Олімпіади-2024 Україна внесла 12 медальних позначок. На старті Ігор я була дуже оптимістичною і зробила свій медальний прогноз на 20 нагород, тоді як різні «комп'ютери» та оглядачі прогнозували від 13 до 18 медалей. Мій прогноз збувся на вісім нагород.

Вірила і по вірі отримала

+1. Мій топ цієї Олімпіади – уродженка Миколаєва Ольга Харлан, двічі медалістка Ігор-2024. Не можу сказати, що Ольга на Олімпіаді стала для мене якимсь відкриттям, але однозначно посіла чільне місце серед тих, хто бореться до кінця. Бореться і перемагає. Це було видно в її особистій бронзовій сутичці, де Харлан відіграла чималий розрив, це було видно і в команді. Ба більше, у командному фехтуванні Ольга починала естафету і завершувала її. Це теж і неймовірно важко, і дуже почесно.

Читайте також: Ольга Харлан стала найтитулованішою українською спортсменкою в історії Олімпійських ігор

+2. За вкрадену золоту медаль Токіо-2020 у Парижі сповна реабілітувався Олександр Хижняк. «Полтавський танк» просто переїхав суперників і отримав золото, хоч через 13-місячну перерву в офіційних виступах на Сашка ставило не так багато вболівальників.

+3. Ярослава Магучіх, яка на етапі легкоатлетичної Діамантової ліги в Парижі у стрибках у висоту встановила новий світовий рекорд, їхала на Олімпіаду тільки по медаль, очевидно, тільки по золоту. Рося відстрибала як книжка пише! Одна з трьох золотих медалей Олімпійських ігор-2024 заслужено поїхала до Дніпра.

Читайте також: Ярослава Магучіх, яка виборола золото Олімпіади-2024 у стрибках у висоту, всі призові віддасть на благодійність

+4. Гімнаст Ілля Ковтун. В успіх Іллі я вірила, мабуть, навіть не в один. Та склалося, як склалося – срібло в паралельних брусах. І радість, що після того, як Ковтун двічі був четвертим – у багатоборстві та у вільних вправах, він зміг, переважає все розчарування.

+5. Запорізько-рівненський борець Парвіз Насібов завоював своє друге срібло на рівні Олімпіад. Парвіз у фінальній сутичці був достойний золота! Чи то мінлива удача, чи то очі рефері були не з ним. Та титул віцечемпіона вселяє віру в те, що він ще побореться...

+6. Людмила Лузан та Анастасія Рибачок, віцечемпіонки Олімпіади-2024 у каное-двійці на дистанції 500 метрів. Вірила в наш потужний український екіпаж разом. І окремо. На жаль, медаль у двійці вдарила по веслувальницях і наступного дня в каное-одиночці результати були вже не такі блискучі: Анастасія Рибачок стала 14, а Лузан не змагалася у втішному заїзді через проблеми зі спиною.

+7. Жан Беленюк. Титулований українець ще перед Іграми заявив: це його останній міжнародний старт на килимі. Чи їхав Жан по найвищу нагороду? Напевно, так. Але в його активі бронза – медалі такого ґатунку бракувало Беленюкові, щоб зібрати комплект відзнак олімпіад. Такий-от символізм... 

+8. Молодий молотобоєць Михайло Кохан. Потужний спортсмен із Дніпра, рекордсмен світу у віковій групі до 18 років, мусив, на мій погляд, здобути медаль у Парижі. І він це зробив. Порадувало те, що у фіналі щоспроби Михайло метав краще. Для мене це свідчить і про характер, і про миттєву роботу над помилками. Шануваннячко, одним словом. 

Перевершили очікування

Таких нагород виявилося чотири. Про першу з них я вже згадала – золото фехтувальниць (Ольга Харлан, Аліна Комащук, Олена Кравацька та Юлія Бакастова – командна шабля). Тут мушу відзначити, що на Олімпіаді фактично познайомилася з киянкою Юлією Бакастовою, яка дебютувала на Іграх і виправдала очікування тренерського штабу, ставши «темною конячкою» ще на рівні півфіналу. Загалом це було шикарно.

Несподіване срібло Сергія Куліша. Хтозна-чому, та про нагороду в активі цього стрільця з Черкас я не думала. І зі завмиранням серця дивилася фінал, де українець був за пів кроку до золота. Але віцечемпіон Олімпіади – це не менш сильно і не менш потужно.

Представниця Ірпеня Ірина Коляденко «закрила» медальний залік своїм сріблом. Після всього, що пережила борчиня в окупації, я не була певна в її силах. Тому й упустила в прогнозі. Та щаслива, що помилилася.

 Ірина Геращенко та Елеанор Паттерсон поділили бронзу у жіночих стрибках у висоту. Певно, мені має бути соромно, що я не повірила у подвійний/потрійний медальний п'єдестал українок у Парижі. Та це (знову ж), помилка, яка викликає тільки посмішку.

Невиправдані очікування

Почну з максимально безнадійних надій – лучник Михайло Усач та веслувальниця Марія Повх. Михайло серйозно змагається на міжнародній арені останні два роки. Париж – його перша Олімпіада. Ніхто не покладав на Усача серйозних надій. А я вірила! Дуже хотілося мати на Рівненщині призера Ігор-2024. Урешті, Михайло Усач виступив досить гідно, вистріливши п'ять «десяток» поспіль проти першого лука світу. Тому просто вдячність. Щодо досвідченої лучанки Марії Повх надії були більш обґрунтовані, хоч теж територіально-суб'єктивні. Урешті, 24 місце. І знову вдячність.

Бі-бой Олег Кузнєцов (Кузя). Брейкінг дебютував на Олімпіаді. Україна закрила всі квоти на Ігри, маючи трьох представників. Саме на Кузю була моя ставка – суб'єктивно здавалося, що він запалить. На жаль, Олег завершив свої виступи на груповому етапі. Дівчата теж не дотягнулися до розіграшу нагород. Але так чи так увійшли в історію спорту.

Наша «академічна четвірка» (Євгенія Довгодько, Катерина Дудченко, Дарина Верхогляд, Анастасія Коженкова), яка фінішувала п'ятою. Наче і непогано, якби не коментар після фінішу: дівчатам здалося, що вони в лідерах... Лише питання!

Дзюдоїстка Дар'я Білодід. Поразка у чвертьфіналі після шестисекундної перемоги в попередній сутичці... Три шидо. Мабуть, реакція одна – непорозуміння чистої води.

І про воду. Мої медальні надії серед плавців – Михайло Романчук та Олександр Желтяков. Може, від Михайла, двічі призера й рекордсмена Токіо, багато чекали, та його невдала кваліфікація на 800 метрів неприємно вразила. А на другу кваліфікацію (1500 метрів) Романчук узагалі не вийшов. Кажуть, серйозно захворів.. Так само не показав результатів і Желтяков, на якого я сподівалася після Ігор-2024 – тоді він серйозно конкурував із Романчуком. Олександр, хоч і говорив про свою застуду, узяв участь у всіх кваліфікаціях – без фіналів і без медалей.

У легкій атлетиці я вірила в чудо у виконанні Марини Бех-Романчук. Попри складний для атлетки рік мені здавалося, потрійний стрибок – це максимально її дисципліна, результат може бути. Та все ж 11 сходинка, від якої треба відштовхнутися і рости.

Тенісистки Еліна Світоліна та Даяна Ястремська, на яких на Олімпіаді я дуже сподівалася, опинилися за бортом медального заліку. Тяжко сказати, що українки доклали замало зусиль до перемоги. Тут скоріше вплинула щільна сітка й дощ, під яким вимокли всі тенісисти ще під час відкриття... Та так чи так, медалі «згоріли» і в моєму прогнозі, і на кортах Парижа-2024.

Каміла Конотоп, єдина важкоатлетка в збірній України. Каміла мусила бути в призах. Каміла побила олімпійський рекорд, щоправда, на три хвилини. Атлетка зазнала травми, через яку не змогла належно завершити виступ. Образливо! І трохи огидно, бо тренер кричав їй не слова підтримки, а «не звертай уваги (на біль)»... 

Олексій Середа, миколаївська золота рибка. П'ятий у синхронних стрибках у воду (разом із Кірілом Болюхом), восьмий в індивідуальній програмі, у якій виступив, несподівано замінивши травмованого колегу. Без претензій, хоч вірилося в краще. З побажанням не здаватися.

Просто вразили

Стрибун у висоту Андрій Проценко. Він вибув у кваліфікації після першої ж висоти. Але цього атлета – родом із Херсона – просто хотілося обійняти за його перемогу над собою. Його колега Олег Дорощук. Стрибун із Кропивницького потрапив у фінал Олімпіади за добором, а там зробив практично неможливе – зокрема встановив особистий рекорд. Підсумок – шосте місце.

Скелелаз Ярослав Ткач. Підкорювач скель дебютував на Олімпіаді й вилетів на стадії 1/8 фіналу, поступившись суперникові  0,01 секунди! Такий часовий мізер, що хотілося б перегляду правил чи винятку для українця.

П'ятиборець Олександр Товкай. Так-так, той, якого підвів кінь на конкурі! Кінь, якого відповідно до жереба, надали організатори... 

Аліна Грушина-Акобія. Який поєдинок видала борчиня в 1/8 фіналу! На жаль, далі не пішло. Хоча українка боролася, і за це їй моє шануваннячко.

Сподобалися гімнастки, а також юнки, що виступали в артистичному плаванні; цікавими були бі-ґьорл. Захопилася, та не насолодилася лучниками.

Поки кажу нашим атлетам "Дякую!". Видихаю і готуюся до Паралімпійських ігор, які стартують уже 28 серпня.