Ветеранський спорт – один із дієвих засобів відновлення, реабілітації та власного саморозвитку
-
-
>
-
>
-
>
3100
З приходом війни в Україну з'явилась така течія як ветеранський спорт, як нова точка відліку після поранення та повернення додому, а також як альтернативна відповідь на питання «а що буде далі зі мною?»... І нині це один із дієвих засобів відновлення, реабілітації та власного саморозвитку.
За два роки, будучи у цій сфері та пошуку власних сенсів, я почув різні думки та погляди щодо цього:
- Дехто вважає, що це – про великі спортивні досягнення, п'єдестали, медалі, успіхи, славу.
- Дехто, що це – про якісний та дієвий спосіб фізичного відновлення
- Дехто, що це – хороший спосіб пошуку себе опісля непоправних видимих та часто невидимих наслідків війни.
- Дехто може це використати для втілення в реальність власних соціальних чи бізнесових проєктів. Інші для побудови політичної чи іншої кар'єри.
- Дехто для «порішуньок» і як майданчик для маніпуляцій. Це також є, як приклад – «сліпий міньор з гранатою РГД-8». Про це також чудовий інструмент для фільтрування самозванців і пристосуванців і різних «Рембо». Крім того, це об’єднує ветеранську спільноту. Тож це про захист ветеранських цінностей.
- Дехто для дозвілля, подорожей та приємного проведення часу у компанії своїх.
І кожна з думок має частку правди, кожен із тих, хто вважає так чи так, має рацію. Проте в силу своїх переконань однобоко трактує поняття «ветеранський спорт».
Ветеранський спорт це про ті блага (вигоди), які може отримати кожен учасник цього процесу.
І це про прийняття та повагу до індивідуальних цінностей і потреб кожного ветерана.
Ветеранський спорт особисто для мене дав відповіді на деякі життєві питання, які взагалі не пов'язані зі спортом. Так, мені це не приносить жодної матеріальної вигоди і не прогодує мою сім’ю, проте тренування, робота над собою дає змогу ухвалювати вигідні для себе рішення і добре реалізовувати себе в інших важливих сферах життя.
У свій час я зареєструвався на онлайн ігри «Invictus 2.0», проте через певні обставини не взяв участь (передаю привіт своїй прокрастинації), і – відверто – мене це гнітило і гризло потім дуже довго...
І коли випала нагода взяти участь у наступних змаганнях для ветеранів, я чітко розумів, що не долучитися до них – рівноцінно тій самій пригніченості і тим самим станам зниженню власної самооцінки...
Як заохочення я отримав призові місця й масу задоволення, а також потішив цим свого сина, і це важливо для мене, бо я хочу бути прикладом для нього.
До чого я це все веду....
Шановні ветерани та ветеранки російсько-української війни, краще спробувати власні сили, навіть якщо ви ніколи не плавали, не тримали лук, не штовхали ядро і. т. п. Це ви робите лише для себе, для своїх благ і ніхто краще не подбає про вас, як ви самі. А інші учасники ветеранського спорту зможуть підтримати вас слушною порадою та підставити плече підтримки.
Влітку, 27 червня, відбудуться всеукраїнські Ігри Нескорених, а 10–11 липня – Ігри Нескорених по плаванню та стрільбі з лука. І це саме ваш шанс отримати новий досвід та здібності.
А також це хороший спосіб показати російським зайдам, що наші ветерани при нагоді дадуть їм жару навіть отримавши поранення травми та контузії. Що ми ніколи не падаємо духом!
Читайте також:
Вийти за межі повсякденного. БЛОГ «нескореного» рівнянина Івана Лепехи
